31 жовтня 2020 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Діяльність РДА
Відомості про район
Нормативно-правова база
  • Керівництво
  • Влада і громадськість
    Регуляторна політика
    Порядок реєстрації
    Прес-центр
    COVID-19
    Інвестиційний довідник
  • Публічна інформація
  • Каталог послуг
    Реформи в Україні
    Центр надання адмін послуг
  • Запобігання проявам корупції
  • Державний реєстр виборців
  • Відділ статистики інформує
  • Соціальний захист населення
  • Оголошення
  • Фінансовий контроль
  • Роз’яснення законодавства
  • Вивчення громадської думки
  • РДА звітує
  • Децентралізація влади
  • Правове забезпечення
  • Генплани населених пунктів
  • Очищення влади
  • Енергоефективність
  • ВИБОРИ-2020
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
  • Реєстр містобудівних умов
  • Протидія домашньому насильству
  • Конкурс на заміщення посад
  • АРХІВ НОВИН

    « Жовтень 2020 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2 3 4
    5 6 7 8 9 10 11
    12 13 14 15 16 17 18
    19 20 21 22 23 24 25
    26 27 28 29 30 31  

    10-Perelik-Zem-Dil-001

    irc usr search

    Головна>Інавгураційна промова Президента України Володимира Зеленського
    Вівторок, 21 травня 2019 09:17

    Інавгураційна промова Президента України Володимира Зеленського

    Дорогі українці!

    Після моєї перемоги на виборах мій шестирічний син сказав:
    «Та! По телевізору кажуть, що «Зеленський – Президент…»
    Виходить, що… я… теж Президент?!»
    І тоді це прозвучало як жарт, але згодом я зрозумів, що насправді це істина.
    Тому що кожен з нас Президент.
    Не 73 відсотки, які за мене голосували, а всі 100 відсотків українців.
    Це не моя, це наша спільна перемога.
    І це – наш спільний шанс. За який ми несемо спільну відповідальність.
    І щойно – не тільки я складав присягу. Кожен з нас поклав руку на Конституцію і кожен з нас присягнув на вірність Україні.

    Уявіть собі гучні заголовки: «Президент не платить податків», «Президент напідпитку промчав на червоне світло», «Президент потихеньку краде, бо «всі ж так роблять».
    Ви згодні, що це ганьба?
    Ось що я маю на увазі, коли кажу, що кожен з нас – Президент.
    Відсьогодні кожен з нас несе відповідальність за країну, яку ми залишимо своїм дітям.
    Кожен з нас, на своєму місці, зможе зробити все для розквіту України.

    Європейська країна починається з кожного.
    Ми обрали шлях до Європи, але Європа – не десь там. Європа ось тут (у голові – ред.). І коли вона буде ось тут – тоді вона з’явиться і ось тут – у всій Україні.

    І це – наша спільна мрія.
    Але у нас є і спільний біль.
    Кожен з нас загинув на Донбасі.
    Кожного дня ми втрачаємо кожного з нас.
    І кожен з нас – переселенець.
    Ті, хто втратив власний дім... І ті, хто відчинив двері власного дому, розділивши біль.
    І кожен з нас – заробітчанин. 
    Ті, хто не знайшов себе вдома, а знайшов заробіток на чужині…
    Ті, хто в боротьбі із бідністю змушений втрачати власну гідність.

    Але ми все це подолаємо! Бо кожен з нас – українець.

    Ми всі українці: не існує більших чи менших, правильних чи неправильних.
    Від Ужгорода до Луганська. Від Чернігова до Сімферополя. У Львові, Харкові, Донецьку, у Дніпрі й в Одесі – ми українці.
    І ми маємо бути єдині. Адже тільки тоді – ми сильні.

    І сьогодні я звертаюсь до всіх українців у світі. Нас 65 мільйонів.
    Так, не дивуйтесь – нас 65 мільйонів. Тих, кого народила українська земля.
    Українці в Європі та Азії, у Північній та Південній Америці, в Австралії і в Африці. Я звертаюсь до всіх українців на планеті!

    Ви нам дуже потрібні. Усім, хто готовий будувати нову, сильну та успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство.
    Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому.
    Ми чекаємо на вас. Сувенірів з-за кордону не потрібно, привезіть, будь ласка, свої знання, досвід і ментальні цінності.

    Все це допоможе нам почати нову епоху. 
    Скептики скажуть: це фантастика. Це неможливо.
    А може, це і є наша національна ідея? Об’єднавшись – зробити неможливе.
    Всупереч усьому!

    Згадайте збірну Ісландії з футболу на чемпіонаті Європи.
    Коли дантист, режисер, пілот, студент і прибиральник билися й захищали честь своєї країни. І зробили це, хоча ніхто не вірив.

    І це наш шлях. Ми повинні стати ісландцями у футболі, ізраїльтянами – в обороні рідної землі, японцями – у технологіях, швейцарцями – в умінні щасливо жити одне з одним, незважаючи на будь-які розбіжності.

    І наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі.
    Мене часто питали: а на що ви готові заради припинення вогню?
    Дивне запитання. А на що готові ви заради життя близьких вам людей?
    Можу запевнити – задля того, щоб наші герої більше не гинули,
    я готовий на все. І я точно не боюсь ухвалювати складні рішення,
    я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги,
    і якщо буде потрібно – я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наших територій.

    Історія – несправедлива річ.
    Не ми почали цю війну. Але нам цю війну закінчувати.
    І ми готові до діалогу. И я уверен, что прекрасным первым шагом для начала этого диалога, станет возвращение всех украинских пленных.

    Наш наступний виклик – це повернення втрачених територій.
    Чесно кажучи, мені здається, що це формулювання не зовсім коректне.
    Бо неможливо втратити те, що й так наше.
    І Крим, і Донбас – це наша українська земля.
    Де ми втратили найголовніше. Це – люди.

    И сегодня мы должны возвращать их сознание. Вот что мы потеряли.
    За эти годы власть не сделала ничего, чтобы они чувствовали себя украинцами. Знали – они не чужие, они наши, они украинцы. 
    И пусть кто угодно раздает хоть по 10 паспортов, это ничего не изменит. Украинец – это не в паспорте. Украинец – это вот здесь.

    І я точно це знаю. Знаю від бійців, які захищають Україну – наших героїв, і україномовних, и «русскоговорящих».
    Там, на передовій, немає чвар і розбрату, там є сміливість і честь.
    І я хочу звернутися до наших захисників.

    Не буває сильної армії там, де влада не поважає людей, які щодня віддають життя за країну. Я зроблю все, щоб ви відчували повагу. Це гідне, а головне, стабільне фінансове забезпечення, ваші житлові умови, законні відпустки після виконання бойових завдань, відпочинок для вас і ваших родин.
    Потрібно не розповідати про стандарти НАТО, а творити ці стандарти.

    Безумовно, окрім війни, є ще багато бід, які роблять українців нещасливими. Це шокуючі тарифи, принизливі зарплати і пенсії, болючі ціни, неіснуючі робочі місця.
    Це медицина, про покращення якої говорять здебільшого ті, хто ніколи не лежав з дитиною у звичайній лікарні.
    Це міфічні українські дороги, які будуються та ремонтуються тільки у чиїсь бурхливій уяві.

    Дозвольте мені процитувати одного американського актора, який став класним американським президентом: «Уряд не вирішує наших проблем. Уряд і є нашою проблемою».

    І я не розумію наш уряд, який тільки розводить руками й каже: ми нічого не можемо зробити.

    Неправда. Можете.
    Ви можете взяти аркуш, взяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори!
    Зробіть це. І люди оцінять.
    Якісь у вас вибіркові оплески. Не всім подобається, що я кажу?
    Дарма, бо це кажу не я, а народ України.

    І моє обрання доводить – громадяни втомились від досвідчених, системних, надутих політиків, які за 28 років створили країну можливостей.
    Можливостей «відкатів», «потоків», «дерибанів».

    Ми збудуємо країну інших можливостей.
    Де всі рівні перед законом, де є чесні та прозорі правила гри. Одні для всіх.
    А для цього до влади повинні прийти люди, які будуть служити народу.
    І я дуже хочу, щоб у ваших кабінетах не було моїх зображень.
    Бо Президент – не ікона, не ідол, Президент – це не портрет.
    Повісьте туди фотографії своїх дітей і перед кожним рішенням дивиться в очі їм.

    Я можу ще багато чого сказати, але українці хочуть не слів, а дій. Тож…

    Шановні депутати!
    Ви призначили інавгурацію у понеділок, у робочий день.
    Я бачу в цьому один плюс – це значить, ви готові працювати.

    А тому прошу вас ухвалити:
    1. Закон про скасування депутатської недоторканності.
    2. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
    3. Багатостраждальний Виборчий кодекс і зробити відкриті списки.

    А також. Прошу звільнити з посад:
    1. Голову Служби Безпеки України.
    2. Генерального Прокурора України.
    3. Міністра оборони України.

    Це геть не все, що ви можете зробити. Але для початку – достатньо.
    У вас буде два місяці. Ухваліть ці важливі закони та рішення.
    Повісьте усі медалі собі.
    Заробіть непогані бали на дострокові парламентські вибори.

    Я розпускаю Верховну Раду України 8-го скликання.

    Слава Україні!

    І наостанок. Дорогий народе!
    Протягом свого життя я намагався робити все, щоб українці усміхалися.
    Це була моя місія.
    Тепер я робитиму все, щоб українці принаймні більше не плакали.

    Переглядів 257
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Любешівська районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Любешівській райдержадміністрації.
    Адреса: 44200, смт.Любешів, вул. Незалежності, 53, ф.30073, т.21184; E-mail: post@lbsadm.gov.ua
    © 2014 lbsadm.gov.ua